1
травня
2013

Основні фактори отримання високих врожаїв кукурудзи від компанії Dieckmann Seeds

Температура. Кукурудзу починають висівати, коли температура грунту на глибині 10 см становить 10-12 °С. Холодостійкі гібриди можна висівати раніше, за температури грунту на глибинні загортання насіння 6-8 °С. Запізнення зі строками сівби відносно оптимальних на 10 днів спричинює зниження врожаю зерна на 6-8 ц/га, значно підвищує вміст вологи в зерні.

У фазах сходи – викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку – 20-23 °С. До появи генеративних органів підвищення температури до 25-30 °С не шкодить кукурудзі. У фазі цвітіння підвищення температури понад 25 °С негативно впливає на запліднення рослин.

Максимальна температура, за якої припиняється ріст кукурудзи, становить 45-47 °С.

Сума активних температур, за яких достигають ранньостиглі гібриди (ФАО 150-200) становить 2100-2200°, середньоранні і середньостиглі (ФАО 200-400) – 2400-2600° і середньопізні (ФАО 400-500) – 2800-3200°.

Волога. Кукурудза менш вимоглива до вологи у першій половині вегетації. До формування 7-8-го листка випадки нестачі вологи для росту кукурудзи майже не спостерігається. Найбільше вологи для рослин потрібно за 10 днів до викидання волотей, коли йде інтенсивний ріст стебла (добовий приріст може досягати 10-14 см) і нагромаджуються сухі речовини. На цей критичний період припадає 50-70% загального водоспоживання. Через 20 днів після викидання волотей потреба у волозі зменшується. Кукурудза погано переносить перезволоження грунту, різко зменшуючи врожайність.

Через нестачу кисню у перезволоженому грунті сповільнюється надходження фосфору в корені, що погіршує білковий обмін. За вегетаційний період кукурудза потребує 450-600 мм опадів.

Сівозміна. Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру, проте монокультурне вирощування спричинює погіршення фітосанітарної ситуації, а саме поширення шкідників хвороб, специфічних видів бур'янів. Це вимагає інтенсифікації захисту кукурудзи від шкідливих організмів, в першу чергу проведення фунгіцидного захисту по вегетації та хімічних або біологічних (трихограма) обробок проти стеблевого кукурудзяного метелика.

Бур'яни. На початкових етапах росту (до фази 9-10 листків) кукурудза характеризується дуже низькою конкурентною здатністю щодо бур'янів. До фази 2-3 листків кукурудзи бур'яни практично не спричиняють помітної негативної дії на її розвиток. Присутність бур'янів в період від фази 3 до 8-9 листків кукурудзи є причиною різкого зниження урожайності. По відношенню кукурудзи до бур'янів цей період є критичним. Для застосування післясходових гербіцидів найбільш оптимальною фазою розвитку рослин кукурудзи є фаза 3-5 листків. Якщо регламентом обумовлене більш раннє (до 3-х листків) або пізнє (6-8 листків) внесення, особливу увагу необхідно звернути на існуючі обмеження застосування гербіцидів щодо погодних умов.

Мінеральне живлення. На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується 24-32 кг азоту, 10-14 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію, 3-4 кг сірки, 11 г бору, 14 г міді, 110 г марганцю, 0,9 г молібдену, 85 г цинку, 200 г заліза.

В початковий період, до утворення першого надземного стеблевого вузла, кукурудза росте дуже повільно, крім того, позначається стресовий вплив гербіцидів на молоду рослину. Споживання поживних речовин слаборозвинутою кореневою системою невисоке. Внесені під основний обробіток грунту основні добрива ще недоступні, а отримати в повному обсязі необхідні поживні речовини з добрив, внесених перед посівом або одночасно з посівом молода рослина кукурудзи також не в змозі. Проте недостача елементів живлення в цей період (від сходів до 7-9 листка) в наслідку непоправна, так як саме в цей період формуються стебло, коренева система та генеративні органи, які і визначають врожайність. Тому проведення ефективних прикореневих та листкових підживлень в цей період — життєвоважливий для кукурудзи агрозахід.

На початкових фазах росту засвоєння азоту незначне (3-5%). Інтенсивніше азот надходить в рослину починаючи з фази 6-8 листків. Так, якщо до фази 8 листків засвоюється лише 2-3% азоту, то від фази 8 листків до фази засихання квіткових стовпчиків на качанах засвоюється приблизно 85% загальної кількості азоту. Ще 10-13% азоту в рослину надходить у фазу достигання. Критичний період засвоєння азоту — фаза цвітіння.

Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту немоливо компенсувати внесенням його у пізніші строки. Кукурудза на початкових фазах росту, в умовах низьких температур (менше 10-12 °С), слабо засвоює фосфор. Тому вищу ефективність забезпечують добрива, що містять легкодуступні форми фосфору.

Калій інтенсивно засвоюється від фази 5-6 листків до цвітіння. Він підвищує стійкість до вилягання, до стеблових гнилей та інших хвороб, важливий для формування качанів.

Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегтації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 г/га цинку, 70 г/га бору, 50-60 г/га міді. Дуже чутливі до нестачі цинку та заліза, середньочутливі на нестачу бору і міді, а на лужних грунтах — до марганцю.

Ефективним способом забезпечення рослин мікроелементами є позакореневе листкове підживлення. У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури) листкове підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами.

Додаткова інформація за номером 067-430-56-28 (Сергій).

повернутися

Зателефонуйте мені!